bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Візит міських голів України до Королівства Норвегія
21.11.2007
11–17 листопада 2007 року відбувся навчально-практичний візит української делегації у складі 11 голів українських міст (Бориспіль, Волочиськ, Городня, Джанкой, Мелітополь, Нікополь, Первомайськ, Рубіжне, Рахів, Свалява, Славута) та двох керівників Інституту трансформації суспільства (ІТС) до Королівства Норвегія. Захід організували ІТС та Асоціація місцевих і регіональних влад Норвегії (KS) за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії в рамках спільного проекту ІТС та KS „Норвезька модель місцевого самоврядування та можливості її застосування в Україні”. Це перший проект для органів місцевого самоврядування України, підтриманий Урядом Норвегії. 

 

 

Мета візиту: ознайомлення з норвезькою практикою муніципального управління, формування механізмів залучення інвестицій у міста, співпраці міської влади з бізнесом, функціонування комунального господарства, соціального житла тощо.


 


 

 

Протягом тижня лідери міст із різних регіонів України вивчали найкращі практики місцевого управління та комунального господарювання Норвегії, спілкувалися із керівниками та експертами Асоціації місцевих і регіональних влад Норвегії, зустрічалися з мером та муніципальними фахівцями столиці Осло, депутатами парламенту Норвегії, відвідали місто Хамер, де розташований технологічний парк разом з бізнес-інкубатором, та місто Ліліхамер, який приймав у себе зимові Олімпійські ігри 1994 р.

 

 


Навчально-практичний візит – другий етап українсько-норвезького проекту «Норвезька модель місцевого самоврядування та можливості її застосування в Україні». Першим етапом було проведення інтерактивного семінару «Шляхи зміцнення місцевого самоврядування: норвезький досвід та українська перспектива» (Київ, 3 листопада 2006 р.). 

 

 


Огляд навчально-практичного візиту


 

Осло, Асоціація місцевих і регіональних влад Норвегії (KS)

 

Еліта Какуле (Ms. Elita Сakule), експерт KS, організатор візиту, розповіла про систему місцевого самоврядування Норвегії, модель фінансування місцевих бюджетів та реформу адміністративного устрою, яка сьогодні жваво обговорюється в Норвегії. Пані Еліта зазначила, що сьогодні Норвегія поділена на 19 регіонів та 431 муніципалітет. У державі діє дворівнева система місцевого самоврядування, відсутній адміністративно-територіальний поділ на міста і села, усі муніципалітети мають рівні права та повноваження. Вони формуються за територіальним, а не за кількісним принципом. У половині муніципалітетів країни мешкає менш як 5 000 людей. У столиці Норвегії Осло проживає 550 тис. людей, причому 20% з них за походженням є біженцями або емігрантами.

У Норвезькій Конституції, прийнятій ще в 1814 р., не закріплено право на здійснення місцевого та регіонального самоуправління. Для формування системи місцевого самоврядування Норвегії надзвичайно важливим був „Акт про ольдерменів” 1837 р. Треба відзначити, що в 1814–1905 рр. Норвегія входила до складу Шведської монархії, при цьому представники норвезьких міст (ольдермени) з 1834 по 1837 рік вели складні переговори зі шведським королем щодо права здійснювати самостійне управління на місцях. Результатом їхньої ініціативи стало перше законодавче закріплення права на самоуправління в країні. Новий закон про місцеве самоврядування був прийнятий у Норвегії лише в 1992 р.

Державна влада в Норвегії належить Парламенту – Стортингу (169 депутатів), Уряду (17 міністерств), Верховному Суду та королівській родині, яка здійснює представницькі функції. На регіональному рівні державу представляють губернатори – авторитетні норвежці, які в разі призначення на цю посаду мають відмовитися від партійної діяльності. На регіональному рівні функціонують також Агенції з управління – децентралізовані міністерства, які виконують державні завдання. Межі Агенцій з управління не співпадають із межами регіонів.

Водночас пані Какуле наголосила на необхідності реформування системи адміністративного устрою Норвегії. KS та нинішня парламентська більшість виступають за реорганізацію регіонів: скорочення їхньої кількості, узгодження меж Агенцій з управління та регіонів, передачу значної частини функцій державних структур органам місцевого самоврядування. Поза тим слід додати, що права консервативна парламентська опозиція вважає за доцільне повну ліквідацію регіонів та перерозподіл їхніх бюджетів між муніципалітетами Королівства.

Пані Еліта Какуле розповіла українській делегації, що у 2007 р. в Норвегії відбулися чергові вибори місцевої та регіональної влади, організовані за відкритими партійними списками (відбуваються кожні чотири роки). Мери і віце-мери в муніципалітетах традиційно обираються міською радою з числа депутатів, однак у рамках „Закону про експерименти” 40 муніципалітетів держави обрали мерів прямим загальним муніципальним голосуванням (у 2003 р. таких муніципалітетів було 28). Голова муніципальної адміністрації є фігурою неполітичною та виконує організаційні функції. Зміна політичної влади в місті не означає зміну Голови муніципальної адміністрації.

Розподіл повноважень і фінансів між державною та місцевою владою відіграє важливу роль для ефективного функціонування муніципалітетів і регіонів держави. Норвезькі органи місцевого самоврядування наділені широкими повноваженнями.

Муніципалітети відповідальні за такі сфери життя громади: дитячі дошкільні заклади, початкова та неповна середня освіта, надання першої медичної допомоги, служби соціального страхування, догляд за людьми похилого віку й інвалідами, розвиток культури та спорту, церква, комунальне господарство (водопостачання, каналізація, збір і переробка сміття), місцеві дороги та водний транспорт, планування місцевого розвитку території і землекористування. Прибутки муніципалітетів складають 17,8% ВВП Норвегії (не враховуючи нафтовий сектор). При цьому у 2006 р. ВВП країни дорівнював майже $350 млрд., а ВВП на душу населення у 2003 р. становив 40 тис. євро. Рівень безробіття у 2007 р. – 2%. У муніципальному секторі працює 20% загального числа всіх працівників країни.

 

Українських міських голів привітали в Асоціації місцевих і регіональних влад Норвегії її президент Хальвдан Скард (Mr. HalvdanSkard), та директор міжнародних проектів KSОйстейн Хоган. Вони розповіли про принципи роботи KS та порядок обрання її керівництва. Муніципалітети Норвегії після кожних місцевих виборів висувають представників у раду Асоціації, яка, своєю чергою, обирає президента KS. Асоціація об’єднує всі муніципалітети та регіони країни і є єдиною установою такого типу в Норвегії. KS представляє органи місцевого самоврядування на місцевому рівні, бере участь у висуненні законодавчих пропозицій, організовує тренінги для місцевої влади, здійснює активну міжнародну співпрацю, допомагає встановлювати дружні зв’язки між норвезькими муніципалітетами і містами та регіонами інших країн. На сьогоднішній день різноманітні проекти Асоціації спрямовані на розвиток відносин із Балтійськими країнами, існують спільні проекти з Росією. У 2007 р. KS започаткувала співробітництво з Україною.

 

В Асоціації місцевих і регіональних влад Норвегії відбулася також зустріч української делегації із заступником директора департаменту країн СНД Міністерства закордонних справ Норвегії паном Дагом Хальворсеном (Mr. DagM. Halvorsen). Він розповів про політику Уряду Норвегії щодо України. Норвегія визнала Україну важливою державою у Східноєвропейському регіоні, а тому від 2007 р. розпочала програми співпраці з нею, на які вже  виділено 26 млн. норвезьких крон. Ідеться, зокрема, про співробітництво у сферах екології, перекваліфікації військовослужбовців, які звільнились у запас, утилізації ракетного палива (меланжу), наукову співпрацю між університетами, співробітництво на рівні місцевих органів влади. Пан Хальворсен наголосив на важливості розвитку місцевого самоврядування та проектів типу goodgovernance – ефективного управління для українських міст і регіонів.

 

Осло, Парламент Королівства Норвегія

 

У норвезькому парламенті – Стортингу – українські міські голови зустрілися з народними депутатами – представниками Постійного комітету з питань місцевого управління та публічної адміністрації.

Пані Карі Ліз Хольмберг (Ms. KariLiseHolmberg), член Комітету, представник Консервативної партії, та пан Рольф Рейкам (Mr. RolfReikvam), член Комітету, представник Соціалістичної лівої партії, розповіли про різні підходи до реформи адміністративного устрою Норвегії, охарактеризували основні джерела доходів муніципалітетів. Половину доходної частини бюджетів складають надходження від розщеплення прибуткового податку з громадян та корпоративного податку, а також місцеві податки і збори за послуги. Інші 50% коштів муніципалітети отримують із державного бюджету на конкретні цільові програми. Муніципалітети, зокрема, самостійно вирішують, чи запроваджувати податок на нерухомість. На відміну від України, на кожного мешканця Норвегії припадає приблизно рівна частка бюджетних грошей – диспропорція у фінансуванні великих і малих муніципалітетів відсутня, натомість діє система фінансового вирівнювання розвитку муніципалітетів та регіонів.

Територіальне розширення муніципалітетів здійснюється відповідно до затверджених планів стратегічного розвитку, де чітко визначені ділянки землі промислового, житлового та рекреаційного призначення. Більша частина землі Норвегії перебуває у приватній власності. Законодавством передбачена можливість експропріації необхідної для потреб муніципалітету ділянки землі, що означає її викуп у власника за ринковою ціною.

Депутати парламенту розповіли про деякі особливості виборної системи Норвегії. Приміром, пані Хольмберг є одночасно депутатом і парламенту, і міської ради. Можна також суміщати посади мера та народного депутата, хоч подібне поєднання є нечастою практикою. Варто підкреслити, що функції місцевої та законодавчої влади дуже різняться, і норвезькі парламентарі цілеспрямовано підтримують та розширюють повноваження органів місцевого самоврядування у Королівстві, незалежно від своєї партійної приналежності. Кожен член парламенту зобов’язаний бути присутнім на його засіданнях і голосувати. Жодний державний орган або чиновник не може давати вказівки меру або усунути його з посади.

Панове депутати розповіли також про процедуру прийняття нового закону або внесення поправок до чинного законодавчого акту в Норвегії. Кожен з них має бути відісланий на тримісячні слухання в регіони. Пакетне голосування не здійснюється, тому що практика „політичних торгів”, у результаті яких один закон „купується” взамін на інший, в Норвегії відсутня. Норвезькі депутати не мають недоторканості, однак їх не можна притягти до карної відповідальності за публічний виступ. Лікарі, професори і парламентарі в Норвегії заробляють приблизно однаково. Народні обранці не отримують у користування особисті державні автомобілі або помічників, не мають персональних офісів у своїх муніципалітетах.

Після дискусії з депутатами українська делегація оглянула будівлю Парламенту Норвегії, побувала в почесній залі Норвезької Конституції – однієї з найстаріших діючих конституцій Європи (прийнята в 1814 р.), відвідала зали обох палат парламенту (а вже від наступних виборів у Королівстві працюватиме однопалатний парламент).

 

Осло, Міська рада

 

Пан Фабіан Станг (Mr.Fabian Stang), мер міста Осло, привітав українську делегацію в Норвегії та розповів про традиційні історичні зв’язки України та Норвегії. Він висловив сподівання на те, що сучасна співпраця на рівні органів місцевого самоврядування між країнами поглиблюватиметься, а місцева влада в Україні отримає такі широкі можливості для розвитку, як і норвезька. Пан мер також розповів про унікальне розташування Осло як міста-фіорда, наголосив на пріоритетах збереження та підтримання чистого екологічного середовища для проживання його мешканців. Він також поділився цікавими фактами з історії міста та будівлі муніципалітету, у центральному холі якої проводиться традиційне урочисте вручення Нобелівської премії миру.

 

Тронд Андерсен, помічник генерального директора з розвитку міста і підприємництва та міжнародної співпраці, ознайомив українську делегацію з пріоритетними напрямами розвитку та міжнародного співробітництва Осло (див.: www.oslo.commune.no).

Він сказав, що історія столиці налічує приблизно 1000 років, у ній проживає 550 тис. людей. Осло є одним із небагатьох муніципалітетів, який функціонує за системою не ольдерменів, а парламентаризму, що означає обрання мера та міського уряду, голову якого призначає мер. Міський уряд вирішує всі поточні питання та є підзвітним міській раді. Міська рада – найвищий орган управління міста, її засідання проводить мер. До складу міської ради Осло входить 59 депутатів, які засідають один раз на місяць. Осло поділений на 15 районів, у кожному з яких обирається районна рада. 2/3 території міста незабудовані – це зелена рекреаційна зона. За площею Осло більший, ніж Париж.

Говорячи про міжнародні відносини Осло, пан Андерсен зазначив, що столиця не проводить самостійної міжнародної політики, однак 80% рішень Норвегії у цій сфері корелюється з ситуацією та рішеннями Європейського Союзу. Треба сказати, що на референдумах 1972-го і 1994 рр. країна відмовилася приєднатися до ЄС, хоча є учасником Договору про європейське економічне співробітництво та Шенгенської угоди. 

Муніципалітет Осо бере участь у роботі організації „Європейські міста”, активно взаємодіє зі Швецією у питаннях транспортних комунікацій, зацікавлений у конструктивних стосунках із Балтійськими містами. Водночас Осло більше не укладає угод з новими містами-побратимами, а працює за конкретними цільовими проектами. Сьогодні Осло має п’ять міст-партнерів, серед яких: Варшава, Вільнюс, Ґетеборг, Санкт-Петербург і Шанхай. Спільно з іншими європейськими містами Осло має доступ до секторальних фондів та програм взаємодії ЄС. Щорічно муніципалітет Осло відвідує понад 100 різноманітних делегацій, і найбільше – з Китаю.

 

Арне Свен (Mr. ArneG. Sveen), голова департаменту бізнес-розвитку Агенції економічного розвитку муніципалітету Осло, розповів про способи сприяння розвиткові бізнесу на муніципальному рівні. В Агенції економічного розвитку муніципалітету працює 100 осіб, 65 з яких мають часткову зайнятість – головним чином це студенти поліцейської академії,  які перевіряють фірми, що отримали ліцензію на розлив алкоголю, а решта 35 осіб – адміністрація Агенції та відділ бізнес-розвитку.

Провідним завданням відділу бізнес-розвитку є сприяння відкриттю якомога більшої кількості нових підприємств у муніципалітеті. Принцип роботи Агенції – onestopshop – надання повного пакету інформації та документації для відкриття фірми в одному місці. Агенція надає інформацію норвезькою та англійською мовою у своєму офісі та через Інтернет, а також проводить спеціальні вечірні тренінги (оплата – 200 норвезьких крон за 3 години) для людей, які бажають відкрити бізнес. Навчання, зокрема, здійснюється за такими напрямами, як: бухгалтерський облік, патентування, сплата податків, ціноутворення, маркетинг. Консультації щодо розробки бізнес-плану та сплати податків є безкоштовними. Окрім того, Агенція розповсюджує 12 безкоштовних брошур, а також розмістила на своєму сайті загальнодоступний електронний словник-консультант „Лексикон”, який стане в нагоді тим, хто хоче відкрити фірму в будь-якій сфері бізнесу або перевірити свої знання (див.: www.nae.oslo.commune.no). Агенція допомагає обрати одну із 20 форм підприємницької діяльності, що дозволені норвезьким законодавством. Щорічно до неї звертається 10 тис. осіб. У 2006 р. вирішили розпочати свій бізнес 2% жителів Осло, у місті було відкрито 12 тис. нових фірм, із них 1/2 – у сфері обслуговування, причому третину фірм заснували жінки. Пан Свен відзначив, що вони частіше користуються послугами Агенції і є обачнішими. Майже 20% підприємств заснували люди іноземного походження.

 

Стейн Колст, керівник відділу з питань Фіорду муніципалітету Осло, розповів про роботу місцевої влади у сфері планування розвитку прилеглих морських територій муніципалітету, який є частиною морського Фіорду. Пан Колст зазначив, що Осло розвивається поліцентрично і є перетином трьох транспортних магістралей – східної, західної та північної.. Площа міста складає 450 км2, і з них тільки 150 км2 віддано під забудову. Муніципалітет планує будівництво підводного тунелю для сполучення з одним із островів Фіорду. До 2025 р. населення міста збільшиться на 10 тис. людей, і вже зараз планується створення нових робочих місць і житлового фонду для них.

Пан Колст назвав головні стратегічні цілі муніципалітету Осло, а саме: охорона екологічної системи та користування екологічно чистим транспортом, охорона зеленої зони, економія теплової енергії та поширення енергозберігаючих технологій.

 

Осло, Посольство України в Королівстві Норвегія

 

Пан Ігор Сагач, посол України в Норвегії, привітав делегацію українських міських голів на норвезькій землі та підкреслив важливість таких візитів для розвитку двосторонніх відносин між Норвегією та Україною. На жаль, до сьогодні ані голови, ані прем’єр-міністри двох країн не відвідували один одного з офіційними візитами, щоправда наразі готується візит голови норвезького уряду в Україну.

Пан Посол розповів про стосунки України та Норвегії. У 1995 р. Україна підписала протокол із Норвегією щодо СОТ. За 9 місяців 2007 р. український експорт у Норвегію зріс на 35% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а норвезький імпорт в Україну збільшився на 40%. Структура українського експорту в Норвегію виглядає таким чином: близько 40% – вироби неорганічної хімії, 30–35% – чорні метали та металоконструкції, решта – продукція суднобудівництва (у Херсоні та Миколаєві щорічно будується до восьми суден на норвезькі замовлення) та насіння соняшника. Натомість 90% норвезького імпорту в Україну становить риба (за оцінками експертів, вона займає близько 80% всього рибного ринку України). Торговий оборот між Норвегією та Україною за 2006 р. склав $320 млн.

Серед представників великого норвезького бізнесу, які мають свої інтереси в Україні, можна назвати: „Теленор” (володіє 56% акцій компанії „Київстар”), „Елопак” (виробник упакування для соків і молока, який має свій завод в Україні), „І.Ді.Бі.” (потужний виробник комп’ютерного програмного забезпечення), „Норск Верітас” (один із лідерів світового суднобудування, який уже чотири роки працює в Україні).

Ігор Сагач розповів, що відкриття родовищ нафти і газу в Норвегії дозволили їй  перетворитися з однієї із найбідніших країн Європи, якою вона була в 50-х роках минулого століття, в одну із найбагатших і найменш корумпованих у світі. З 1991 р. в Норвегії створено так званий Фонд для прийдешніх поколінь, куди перераховується більша частина прибутків від продажу енергоносіїв. У 1995 р. У Фонд було зроблено перший внесок у сумі $250 млн., а вже станом на початок 2007 р. загальний капітал Фонду становив $340 млрд. (порівняймо: таким був ВВП Норвегії у 2006 р.). Країна активно використовує для забезпечення внутрішніх потреб гідроелектроенергію, природну та біоенергію.

 

Бробек (Brobekk), Завод з утилізації та переробки сміття муніципалітету Осло

 

Про спосіб утилізації та переробки сміття українській делегації розповів пан Даг Петерсен, представник муніципальної агенції з утилізації та переробки сміття (AgencyforWasteManagementofOsloAWM), якаіснує з 1897 р. Сьогодні на заводі діють дві сміттєспалювальні установки, працюють 130 людей. Щорічно вони вивільняють 6,7 млн. контейнерів зі сміттям і обслуговують 292 тис. житлових будинків. На кожного жителя Осло припадає приблизно 404 кг сміття на рік, з них 50% мешканці не сортирують. Інше сміття поділяється між різними контейнерами за типами. На кожному кілограмі переробленої на заводі пластмаси держава економить 2 кг нафти. Усі норвежці платять за вивіз сміття залежно від розміру їхнього контейнера з несортированим сміттям. Водночас, усі вони мають право здати непотрібну техніку або речі в спеціальні пункти утилізації абсолютно безкоштовно. Міні-утилізаційні точки прийому небезпечних відходів діють і на автозаправних станціях. Туди люди викидають використані батарейки, електролампочки та ін.

Пан Петерсен зазначив, що у 2005 р. муніципалітет Осло затвердив енергетичну стратегію для регіону Осло та визначив стратегічні завдання для AWM: зменшення кількості відходів, повторне використання сміття, переробка усіх можливих матеріалів, спалювання з використанням новоутвореної енергії, захоронення відходів. З цією метою на заводі будуть, зокрема, збудовані споруди для виробництва біогазу (це дасть екологічне паливо для 250 міських автобусів, які сьогодні користуються дизелем та соляркою). Нещодавно закрито сміттєзвалище під Осло, і до 2012 р. ця територія буде озеленена та відкрита для рекреації. Уже сьогодні частина цих площ використовується як поле для гольфа. Увесь метан, який виділяє сміття, поставляється трубами на станцію, де він переробляється на електроенергію.

Щорічно AWMнавчає 4–5 тис. школярів правилам поводження зі сміттям, що входить до шкільної програми.

Пан Петерсен назвав девіз AWM: „Разом ми виконуємо найважливішу роботу для Осло”.

 

Муніципалітет Хамер (Hamar), міська рада Хамера

 

Пані Крістель Меєр (Ms. ChristelMeyer), віце-мер муніципалітету Хамер, привітала українських міських голів у Хамері та розповіла про свій муніципалітет, що знаходиться у 200 км від Осло, налічує 28 тис. мешканців та має місцевий бюджет у розмірі 1,5 млрд. норвезьких крон. Хамер є центром 85-тисячного регіону Хедмарк і розташований поблизу найбільшого озера Норвегії Міосо. Хедмарк – світовий центр полювання на північних оленів, однак покладів нафти і газу там немає, натомість є ж „зелена нафта” – природна сировина для отримання біопалива. У Хамері також працює потужний інноваційний технопарк регіонального розвитку Хедмарка. Пані Меєр сказала, що Хамер готовий до співпраці з українськими містами.

 

Інноваційний технологічний парк регіону Хедмарк Kunnskapsparken (муніципалітет Хамер)

 

Бйорн Берг, шеф кафедри педагогіки Вищої школи Хамера, розповів про принципи роботи та систему вищої освіти Норвегії. Вся освіта в країні є безкоштовною як для її громадян,  так і для іноземних студентів. Вищі школи Норвегії можна прирівняти до українських  інститутів, натомість найвищими навчальними закладами вважаються університети. Їх відмінність від вищих шкіл полягає, головним чином, у наявності більшої кількості факультетів і докторських програм. Вища освіта в Норвегії фінансується з державного бюджету. Сьогодні кілька вищих шкіл муніципалітетів із регіону Хедмарк, до якого належить і Хамер, проводять підготовчу роботу для набуття статусу університету.

У Вищій школі Хамера готують магістрів із культури та цифрової технології, індивідуально адаптованої педагогіки, біотехнології, менеджменту державного управління. Там навчаються і чотири студенти з України. Загалом у Хамерській вищій школі навчається 4 тис. студентів, серед них 73 – із інших країн.

Пан Берг розповів про форми співпраці між муніципалітетом і вищою школою. На замовлення влади Хедмарка проводяться курси для підвищення кваліфікації вчителів і директорів середніх шкіл, муніципальних працівників. Адже для того, щоб обіймати ту чи іншу посаду в публічній адміністрації, потрібно мати відповідну освіту. Саме тому в кожному муніципалітеті щорічно відбувається співбесіда з працівниками на предмет необхідності підвищення кваліфікації. Зазвичай у таких ситуаціях навчання оплачують муніципалітети.

 

Пані Карі Нес, співробітник кафедри педагогіки Хамерської вищої школи, розповіла про принципи та стандарти середньої освіти в муніципальних школах. Лозунг педагогіки Норвегії: „Відрізнятися від інших – це нормально” забезпечує прийняття до школи всіх дітей, незалежно від їх інтелектуальних та фізичних здібностей, від того, чи є вони інвалідами або розмовляють іншою мовою. Кожна дитина – це індивідуальність, а робота вчителя – допомогти їй інтегруватися в суспільство.

 

Пані Торун Ліннеберг (Ms. TorunnLinneberg), голова бізнес-інкубатора Інноваційного технопартку Хедмарка, розповіла про роботу технопарку, промислового кластера та бізнес-інкубатора, які входять до його складу. Головні напрями, у яких працює технопарк, – це біогалузі, а також біо- та комп’ютерні технології. Мета роботи технопарку – економічне зростання регіону Хедмарк; підтримання регіонального фонду фінансування для новостворених підприємств. На сьогоднішній день вони отримують інвестиції від державної корпорації „Інновації Норвегії” або від норвезьких банків. 25% інкубатора належить муніципалітету Хамер. Технопарк є частиною державної Корпорації промислового зростання.

У бізнес-інкубаторі Хедмарка є вся необхідна інфраструктура та консультаційна підтримка для започаткування нового інноваційного бізнесу. У процедурі відбору ідей для нового бізнесу бере участь як технопарк, так і відділи інновацій муніципалітетів та незалежні експерти. Фірма, яка потрапляє в бізнес-інкубатор, отримує фінансову підтримку в розмірі 50 000 – 200 000 норвезьких крон на кожному етапі її підготовки до виходу на ринок.

Ряд існуючих компаній певної галузі для спільного користування інфраструктурою і об’єднання свого наукового потенціалу утворюють кластери у технопарку, натомість в інкубаторі створюються нові фірми, які, за бажання, зможуть у майбутньому приєднатися до кластерів.

 

До складу Інноваційного технопарку регіонального розвитку Хедмарка входить біотехнологічний кластер BioInn”.  Про його роботу на напрями інноваційних досліджень розповіла керівник підрозділу “BioInnХільде Крістін Вестгард. Вона окреслила механізми та форми взаємодії кластера з муніципалітетами та іншими суб’єктами зовнішнього середовища, способи фінансування та розвитку підприємств кластера.

 

Регіон Хедмарк, міжмуніипальний водоканал та сміттєпереробний завод Hias

 

Пані Грета Ууспю, адміністративний директор “Hias”, та пан Уве Сандр, керівник підрозділу з водоочищення, розповіли про підприємство, розташоване на березі озера Міосо, побудоване в 1979 р. як результат спільного рішення чотирьох муніципалітетів кардинально покращити ситуацію з водопостачанням та очисткою, яка склалася в регіоні. Найбільше озеро Норвегії в 1950-60-х рр.. було надзвичайно забрудненим, і навіть після очистки його вода залишалася непридатною для пиття. На сьогоднішній день завдяки просвітницькій роботі серед населення щодо відмови від використання побутової хімії з фосфатами – з одного боку, та інноваційним технологіям – з другого, склад води повернувся до своїх початкових природних показників. Тепер в одному місці озера у нього викидають очищену каналізаційну воду, а в іншому – відбирають питну воду для населення на глибині 160 м (тоді як загальна глибина озера – 450 м). Каналізаційні води проходять три стадії очистки: механічну, біологічну та хімічну.

Окрім того, Hiasздійснює такі роботи, як підігрів води, збір сміття у населення та його переробку, утилізацію біосміття та виробництво біопалива. Вся Норвегія користується девізом „електрика – не для опалення”. Фінансовий оборот Hiasу 2006 р. склав 125 млн. крон. Середнє домогосподарство платить за вивіз сміття менш як 2 тис. крон на рік (1 євро = 8 крон).

 

Муніципалітет Ліліхамер(Lillehammer)

 

Віце-мер Ліліхамера привітав українську делегацію та розповів про розвиток 25-тисячного муніципалітету з бюджетом в 1 млн. крон., а також про соціальну та житлову політику муніципалітету. Ліліхамер отримав статус муніципалітету в 1827 р. – серед перших у Норвегії.

Ліліхамер – це місто-зимовий курорт. У 1994 р. в ньому проходили Зимові Олімпійські ігри, і українська делегація змогла на власні очі побачити олімпійське містечко і лижний трамплін світового класу. У самому місті розташовано шість готелів, а якщо рахувати і передмістя, то їх налічується 20. У Ліліхамері круглий рік відбуваються різноманітні спортивні змагання, які заохочуються і муніципалітетом.

 

Українська делегація відвідала в Ліліхамері будинки для людей похилого віку, які потребують медичного нагляду (ними повністю опікується муніципалітет), а також центр розвитку людей з обмеженими фізичними або розумовими здатностями, де вони адаптуються до життя громади і по можливості працюють. На пенсію в Норвегії виходять у 67 років, а середня тривалість життя становить 80 років.

 

За результатами візиту українські міські голови, Інститут трансформації суспільства та Асоціація місцевих і регіональних влад Норвегії обговорили можливі форми подальшого співробітництва за конкретними практичними проектами.

 

Огляд підготувала Надія Матвійчук-Соскіна,

менеджер україно-норвезького проекту, експерт ІТС 

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa