bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Україна — Канада потрібне нам порівняння
14.06.2012

Бориспільський міський голова Анатолій Федорчук з 10-денною робочою поїздкою побував у Канаді у рамках економічного проекту розвитку міст України за підтримки Федерації канадських муніципалітетів. Від України в урядовій делегації були представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ та національної Агенції по залученню інвестицій, представники державних органів. Головна мета поїздки навчальна: на прикладі канадських муніципалітетів ознайомитися із шляхами поліпшення економічної ситуації та дізнатися про роль у цьому співпраці канадських урядів.

6 червня, повернувшись, мер Борисполя привітав журналістів із професійним святом і провів коротку прес-конференцію, де наголосив, що на цю поїздку, як і на попередні візити за кордон його та інших працівників міськвиконкому, жодної копійки з міського бюджету не було витрачено. Потім «Вісті» поцікавилися у Анатолія Федорчука деталями подорожі за досвідом і заодно подальшими векторами розвитку Борисполя.

— Анатолію Соловйовичу, минулого тижня Ви офіційно спростували кулуарну інформацію щодо Ваших намірів брати участь у виборах до Верховної Ради. Що вплинуло на Ваше рішення? Говорять також, що Вам пропонували керівну посаду в КОДА чи уряді. Це так?

— Не знаю, звідкіля беруться подібні чутки і хто їх розповсюджує. Вони безпідставні. Мій вибір – працювати в Борисполі. Оскільки я свого часу представляв громаді передвиборчу програму, яку треба виконати, я продовжуватиму працювати тут.

— Розглядали поїздку до Канади як розширення досвіду? Поділіться, коли так. Звідкіля надійшло запрошення?

— Пропозиція взяти участь в урядовій делегації надійшла від українсько-канадського центру та Асоціації міст України. Оскільки я віце-президент Асоціації, то представляв Україну у подвійному значенні — від Асоціації міст і як мер. Канадською стороною проводилося навчання щодо залучення інвестицій і співпраці там федеральної, муніципальної та провінційної влади в країні. Думаю, що канадський муніципальний уряд можна у певній мірі порівнювати з бориспільським. А коли примітивно співставляти їхній устрій з нашим, то канадська провінція – це ніби українська область, тільки автономна, де працюють свої закони, формується свій бюджет, з якого практично не вилучаються кошти державою. Немає вертикальної підпорядкованості. Там чітко визначено, наприклад, що на муніципальному рівні близько 92 % формування бюджету йде з нерухомості, а доходи ПДФО – йдуть до федерального бюджету. На місцевому рівні розробляються масштабні програми, бо є кошти. Наприклад, у невеликому місті Кітченер вирішують побудувати залізницю. А ми тут не знаємо, за які гроші залатати дірки на дорогах. Відчуваєте різницю? Муніципалітет в Канаді розробляє свою програму, маючи на те частину коштів, потім звертається до провінційного уряду та федерального, щоб на науковому рівні довести потрібність її впровадження й отримати допомогу. Працює Федерація канадських муніципалітетів, підтримуючи представлену ідею. Вражає унікальне поєднання там самостійності провінцій і разом з тим цілісності усієї країни. Вертикаль влади в нашому розумінні у Канаді замінює якісна співпраця між урядами на партнерських засадах.

— Що ще, окрім наведеного прикладу, стало для Вас величезним контрастом між Канадою і Україною?

— У нас усе робиться не так. Будь-яку сферу візьміть і зрозуміло, що питання вирішуються в «ручному» режимі. Сьогодні проблему вирішуємо, а завтра виникає подібна. А там інша картина. От, наприклад, вдумайтеся, наш перекладач з Канади, який мешкає у приватному будинку 12 років, сказав, що жодного разу за цей період у його оселі не відключали електроенергію. У них відпрацьована система в роботі, а в нас її нема: вітер колихнув електричний дріт — електроенергія зникла, і починаємо шукати ремонтні бригади, техніку і т. д. Ми працюємо в режимі пожежної команди – щось сталося і потрібно швидко реагувати. У них же все працює стабільно добре, і аврал відсутній.

— Стабільність, звичайно, позначається на людях.

— Так, люди там усміхнені, спокійні, доброзичливі. Як на мене, то українцям ще довго треба вчитися поважати один одного на всіх рівнях.

— Дійсно, це вкрай важливо. З чого починати?

— Змінювати менталітет треба поступово, а починати з дитячого садочка. Це процес довготривалий, за 5 – 10 років не впораємося. Наведу такий приклад. У Канаді вчителі наголошують дітям, щоб вони зекономлені на солодощах гроші направляли до благодійних організацій. Тобто дітей із самого малку вчать милосердя і щедрості.

— Підходи до родинних стосунків у Канаді інші?

— Спілкувався із українцем, який 25 років прожив у Канаді. Так-от він пожартував, що скоро чоловікам у Канаді буде нестерпно важко, оскільки жінки відвоювали у них усі права у різних сферах. Навіть вдома. Не існує чоловічої чи жіночої роботи, хто з подружжя має вільний час, той і миє посуд. «Чим відрізняються українські жінки від канадських?» – запитав його. Той пояснив: «Коли іноді чоловік повертається додому дуже втомлений, то тільки жінка з України може запропонувати йому 50 г коньяку, щоб розслабився». Це, звичайно, жарт. Коли серйозно, то сімейні стосунки — це партнерські стосунки. У нас же, здебільшого, патріархат або матріархат у родинах. Скажімо, стале поняття, що тільки жінка піклується про новонароджену дитину, тощо.

— Щоб добре жити у Канаді, то треба й добре працювати, як даність достаток не дається.

— Звичайно. Канадці поєднують кілька робіт одночасно. Високі вимоги там до державних службовців: належна освіта, досконале володіння двома державними мовами — англійською та французькою. Без цього переліку про достойну посаду не треба й мріяти. Там чітке дотримання етичного кодексу держпрацівниками, за яким ми, вже прийнявши, тільки вчимося працювати. У Канаді для держслужбовця не існує поняття спізнитися на роботу при тому, що ніхто того не контролює, бо гнучка система робочого часу. Наприклад, коли вам потрібно затриматися на 2 години через малих дітей, ви настільки ж більше попрацюєте ввечері. У нас подібне нереально впровадити. І знову ж таки підкреслюю, що у Канаді відсутнє хамське, зверхнє ставлення до людини. Коли відвідувач приходить у кабінет до держслужбовця, то знає, що його зрозуміють, він вирішить свої питання. Така система.

— Що із побаченого буде впроваджено найближчим часом?

— З 2006-го у виконкомі міськради Борисполя існує прозорість і доступність у діяльності влади. Мікроклімат довіри та партнерства — теж важливий аспект як для працівників, так і для відвідувачів. Поїздка до Канади мене в черговий раз переконала, що Бориспіль на правильному шляху. Плануємо розробити бренд міста, легкий і такий, що швидко запам’ятовується. У сфері залучення інвестицій нам треба попрацювати.

— Де участь мера легша?

— Мер у Канаді — виборча посада не на політичній основі, він призначає керуючого містом, апарат працівників. Люди, які управляють містом, працюють роками, немає такого, що мер змінився і помінялося все оточення, оскільки це впливає на послідовність ведення міської політики. У межах України вектори політики швидко змінюються. Там же запорука успіху — стабільність.

— Які склалися враження про активність тамтешньої громади?

— Кожен громадянин діє у межах своєї компетенції. Там розповсюджене і дієве явище – громадські організації. Таке поняття як пільги там теж не існує, за все усім треба платити. Що стосується пенсіонерів, то вони теж платять, але менше, наприклад, певний відсоток за проїзд. «Шари» немає ніде.

— Бориспільська громада стає активнішою?

— Так. Навіть те опитування, яке було проведено у нас інститутом соціології, судячи з відповідей на питання «Чи любите ви своє місто?», «Чи помічаєте зміни на краще?» тощо, констатує небайдужість бориспільців. Коли сьогодні проїхатися містом, можна побачити, що більше людей прибирають біля своїх дворів. Можу судити по своїх прийомах, куди частіше приходять люди з питаннями громадського характеру.

У Канаді усе вирішується буквою закону. Коли прописано, щоб, скажімо, цей газон був саме таким, а господар його робить іншим, – отримає штраф. Сусіди подзвонять і вкажуть на порушення. Я не бажав би, щоб ми переходили на таку форму впливу, але хотілося б такого порядку, як там. Їхні села не відрізняються від міст: дуже чисто, гарні дороги, біля доглянутих будинків газони, квіти й немає огорож.

— Роботу народних обранців порівнювали?

— У місті Кітченер на 360 тисяч населення всього 11 депутатів, які працюють на півставки на рік, мають основне місце роботи і свій бізнес. У нас прийнято, що посадові особи не повинні займатися бізнесом, це розцінюється як зловживання службовим становищем, а в Канаді норма – бізнес і посада. Там депутати більше співпрацюють з громадськими організаціями. Наприклад, мені сподобалося те, коли у місті піднімали на 1,25 % плату за нерухомість, то громада відреагувала спокійно, бо її представників попередньо запросили на засідання, щоб разом з депутатами спільно прийняти стратегічне рішення. Ми інколи приймаємо рішення самостійно, вважаючи, що однозначно праві. Треба вчитися радитися стосовно усіх спільних з громадою питань, а ми обговорюємо тільки ключові.

Побувала наша делегація у Парламенті Оттави, де спочатку, здалося, панує балаган, але це тільки на перший погляд. До роботи помічниками залучаються кращі студенти, які вчаться парламентаризму. Роль спікера – не тиснути на депутатів, а керувати процесом. Коли спікер встає – зала затихає. Рівень толерантності і вміння вести дискусію мене вразили.

— Депутати Бориспільської міськради активно впливають на життєдіяльність міста?

— Що стосується цієї каденції, то, у переважній більшості, так. Але судити про рівень активності кожного на округах не моя мета, нехай виборці оцінюють.

— Робота канадської поліції вас цікавила?

— Там муніципальна поліція. У Борисполі вже років три ми говоримо про створення такої. Але її утримання обійдеться міському бюджету у 2-3 мільйони гривень. Така сума завелика, при тому, що сплачуються податки на забезпечення роботи правоохоронних органів. Тож паралельно створювати ще одну структуру буде неправильно. Як на мене, то зміни в нашій міліції можливі, коли буде забезпечено повне технічне оснащення й змінено існуючий менталітет українців. У Канаді не прийнято порушувати чи обходити закон. Тому міліції менше, а її робота ефективніша. Громада свідома. Наприклад, у канадському місті Саскатун, де мешкає 260 тис. населення, з початку року сталося 6 вбивств. Я запитав про подібну статистику в нашому райвідділку, там не володіють такою інформацією. Але я певен, що показник буде вищим, хоча у Борисполі мешкає 58 тисяч людей.

— Канадці не схильні й до порушень правил дорожнього руху?

— Дорожньо-транспортних пригод там практично немає, за поодинокими винятками, й то практично без людських жертв. Там чітке дотримання правил і контроль, і про будь-яку домовленість порушника із контролюючим не може бути мови. Сподобалася 12-бальна система: проїхав без паска безпеки – знято 3 бали плюс штраф. Якщо бали вичерпалися, то слід повторно перескладати на права. Порушника зупиняють, він не виходить з машини, контролюючий забирає права і йде до себе в машину, потім повертає права і виписку про штраф. У судовому порядку можна оскаржити рішення, але правосуддя практично завжди на боці поліцейського. «Пробка» у їхньому розумінні – це «тягучка» у 40 – 60 км. Ліва смуга завжди вільна для спецмашин. Максимальна швидкість по трасі – 110 км.

— Чи має місце у середині країни конфлікт з приводу двомовності?

— Ні! Французька мова складніша для вивчення, хоча є провінції, де 60% говорять французькою, 40% — англійською. Типовий випадок спостерігав у місті Саскатун, коли мер звертався до зібрання спочатку французькою, потім той же текст озвучив англійською. Люди самі обирають мову для спілкування, але для держслужбовців, як я вже говорив, обов’язкове володіння обома мовами. Хочете заробляти більше – вивчайте мови. Таке там правило.

— Функціонування ЖКГ для українців є болючим, як у канадців з цим питанням?

— У них теплозабезпечення здійснюється комерційними структурами. Кожен будинок має свої автономні котел і бойлерну. Немає таких, як у нас, збиткових теплотрас, де на заміну 1 км труби потрібно мільйон гривень. Водоканали у муніципальній власності, вода дуже якісна. Кубометр води коштує дешево, за їхніми мірками, $2. Всі багатоквартирні будинки обслуговуються силами ОСББ, тому і ціни й правила для кожного будинку свої – усе вирішують співвласники. Усі послуги надають комерційні структури, не комунальні.

— Їхнє багатоквартирне житло має набагато кращий вигляд, ніж наше, що обслуговується комунальними конторами?

— Має ідеальний вигляд. Розумієте, відсутність у нас ОСББ — це наслідок низького рівня життя, у Канаді він вищий разів у 10. Люди у Борисполі, для прикладу, навіть після останнього незначного підняття цін на ЖКГ не можуть платити більше, зважаючи на їхні малі зарплати. А я запитую: як вижити комунальній сфері, де працівники теж отримують мізер? Розумієте суть проблеми? Пенсіонери часто нарікають, хоча, що там лукавити, саме про них держава дбає найбільше: вони можуть платити за послуги не більше 10 % від пенсії. Незахищені у нас вчителі, лікарі, спеціалісти соціальної, комунальної сфери. Найбільший фінансовий тягар для українців — житлово-комунальні послуги. У Канаді до багатьох питань у цій сфері підійшли розумно і виважено з самого початку.

— Про канадські тротуари й дороги, певно, зайве говорити. І так усе зрозуміло.

— Цікаво, що у Канаді проїжджі і пішохідні шляхи вкриті бетоном. Там відкритої землі зовсім мало. Дощ пройшов, змив бетон — і чисто. Загалом нам нереально сьогодні щось кардинально змінити тут, опираючись на канадський досвід, при нашому куцому бюджеті.

— Щодо вільної від бетону землі, то, як на мене, канадці можуть заздрити українцям: у нас більше дерев, трави, навіть місце для бур’янів відведене.

— Можливо. Я не ідеалізую жодну систему. Знаєте, у Канаді свої плюси, в Україні свої. Але я б не хотів жити там.

— Чому так?

— Повірите, тягне на Батьківщину. За 10 днів поїздки я трохи втомився. Може тому, що наша ментальність інша, ми все ж щиріші за канадців. Наприклад, ви можете сьогодні зателефонувати другу і домовитися про зустріч. Для нас це нормально. А там подібні зустрічі розписані на півроку вперед. І такий щирий порив дружби не є нормою.

Імпонує їхня демократичність, відкритість влади. Мені, як і вам, і будь-якому платнику податків хотілося б чітко знати, куди витрачаються сплачені кошти, які зарплати у посадовців усіх рангів, щоб було дотримання рівності усіх перед законом. Оце основне. У Канаді 5 разів на тиждень уряд звітує про роботу.

— Який імідж України в Канаді?

— Повага до нашої делегації була відчутна. Очевидно, що у Канаді немає розподілу між партіями на «своїх» і «ворожих», є терпимість до різних політичних поглядів. Тому канадські депутати висловлювали занепокоєння політичною і демократичною ситуацією в Україні. Здивування викликає вибірковість у застосуванні закону. — Правила, – наголошують там, – скрізь для всіх повинні бути однакові.

— У Канаді багато уваги приділяється екологічним питанням. Вразили вас тамтешні парки, сквери, водойми?

— Парки переважно в комунальній власності, вони в ідеальному стані. Ми відвідали українську церкву, що розташована у доглянутому парку з бездоганно постриженим газоном з кульбабами. Трав’яний шар там стелиться, а не підсівається, є система поливу. Для нас сьогодні це дороге задоволення. Цьогоріч місто візьметься за окультурення Комсомольського озера. Те, що в Борисполі немає жодної зони відпочинку біля водойми, – це ганебно для влади в першу чергу. Шкода, що немає річки, яка б була окрасою Борисполя.

— Місток від Канади до Борисполя. До Дня довкілля «Вісті» зробили огляд міських озер і вердикт редакції Вам відомий: надія на владу, зокрема на Вас, Анатолію Соловйовичу, що саме Ви виступите ініціатором міської програми поетапного окультурення водоймищ із залученням депутатів, підприємців, громади. Що скажете?

— Озера у нас засмічені – це факт. У цьому до Канади нам усім далеко. Питання, насамперед, нашої культури. Адже відомі випадки, коли люди, що мешкають поряд із водоймищем, миють там насоси для кроплення після оброблення городини, не говорячи вже про скидання сміття. Для початку влада наведе порядок на Комсомольському, але це знову ж не гарантує чистоти й безпеки відпочинку там, поки люди самі не будуть свідомо підтримувати порядок.

— Щодо програми є якісь думки?

— Без підприємців владі за бюджетні кошти окультурити й утримувати, наприклад те ж Комсомольське озеро, нереально. Дехто закидає, що підприємці отримують змогу заробити. Але хто ж візьметься утримувати порядок безкоштовно? Бачимо показовий приклад якісного окультурення колись занедбаних площ у міському парку, де нині територія «Маріанни». Вважаю, подібний підхід є вигідним і правильним.

— Із тих фото, які Ви зробили в Канаді, виділила кадр, де на просторому зеленому газоні перед Парламентом зупинився на відпочинок велосипедист. Норма для жителів багатьох країн – влаштовувати коротку сієсту на зелених полях посеред міської метушні. Чи не дешевше було б у Борисполі головну площу, яка цьогоріч чекає на реконструкцію, заслати щільним зеленим трав’яним килимом?

— Днями буде готовий проект оригінального фонтану, який стане центром площі. Думаю, що жителі його достойно оцінять, він буде незвичний і доступний дітям. Щодо газону, то, мабуть, він не буде доречний тут, оскільки поряд дорога, тож незручно тут людям відпочивати. Центральна площа – для проведення загальноміських заходів.

— На оновленій площі буде більше трави чи бетону?

— Більше тротуарної плитки в поєднанні з травою і квітами.

— Чи є в Канаді комунальні ЗМІ?

— Ні немає. Взагалі це нонсенс. Преса має бути об’єктивною, демократичною, а, отже, незалежною від влади. А виходить так, коли певна фінансова підтримка від влади надходить, значить уже виникає залежність, інформація подається відповідно. З часом Україна, думаю, відмовиться від такої практики. При міськраді, наприклад, випускати інформаційний статистичний вісник про її діяльність – це одне. А преса – це продукт, який має вписуватися у вимоги ринку.

— Перебуваючи у благополучній Канаді, що думалося про менш успішну, але рідну Україну?

— Незважаючи на всі наші труднощі, за роки Незалежності Україні вдалося багато досягти. Подивіться на нашу амбіційну молодь, яка прагне змін. 20 років тому вона була не такою. Українці стали інші, народ вчиться думати самостійно, проявляє активність.

Наостанок повторюся: нам ще усім, і журналістам, і представникам влади, і просто громадянам — від дошкільняти до пенсіонера, треба вчитися дотримуватися культури і відповідальності у спілкуванні, у ставленні один до одного, до природи. У нас прекрасна країна, але працювати кожному треба так, щоб жилося тут, як у Канаді.

— Вдячна Вам за цікаву розмову. Мені здається, що вона вийшла неформальною. Підсумовуючи почуте, хотілося б сказати, що на цьому етапі українцям важливо дотримуватися простих Шевченкових настанов «вчитися, і свого не цуратися і чужому научатися». Ви є гарним тому прикладом. За це окреме спасибі.

За матеріалами i-visti.com

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa