bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Євро-2012 – футбол нашої пам’яті
29.06.2012

Тетяна Батєхіна: «Євро з англійським акцентом»

Слово «волонтер», таке популярне під час проведення Євро-2012, у перекладі з французької означає «доброволець». У ширшому розумінні – це людина, яка з власної волі готова працювати безоплатно, так би мовити, за «спасибі». Без волонтерів не можна уявити європейську першість з футболу. Тисячі з них працюють безпосередньо на стадіонах, у фан-зонах, транспорті, просто на вулицях. Серед цього численного загону добровольців сумлінно працюють і п’ятнадцятеро вчителів іноземної мови з бориспільських шкіл. Одна з них – молода вчителька англійської мови школи № 8 Тетяна Батєхіна, яка ділиться своїми враженнями від роботи на Євро з кореспондентом «Вістей».

— Тетяно, серед сотень тисяч гостей України одним із головних було нарікання, що з українцями важко спілкуватись через незнання ними англійської мови. Практично кожен європеєць різною мірою здатен спілкуватись нею. По собі знаю, із фінами, французами, німцями, не знаючи їх рідної, я розмовляв англійською мовою. Навіть у порівняно відсталому від Європи Єгипті я знаходив спільну англійську мову з арабами, в тім числі й з напівграмотними бедуїнами.

Чому в нас виникла така ситуація зі знанням зокрема англійської, я знаю. Мені цікаво, чи співпадуть наші думки щодо цієї проблеми.

— Мої батьки ще з того радянського покоління, яке жило за колючим дротом ізоляції від світової спільноти. І хоча англійську починали вивчати ще з п’ятого класу, на неї дивилися, як на якийсь другорядний предмет, бо практично її не було де застосувати – говорити-то не було з ким. От звідки виникла та прірва, яку потрібно засипати ще не один десяток років.

— Як Ви стали волонтером на Євро?

—У міському управлінні освіти сказали, що потрібні перекладачі. Мене розподілили у лінійне відділення міліції аеропорту.

Мій перший контакт з іноземцем пам’ятний, але не дуже приємний. Прилетів спеціально на Євро один молодий громадянин Ірану. Після прильоту в «Бориспіль», відкривши валізу, він відразу помітив, що з неї зникли всі гроші, до копійки. Тут же почав звинувачувати аеропорт «Бориспіль». «У нас, в ісламській країні, такого не могло статись, — говорив. — Авіакомпанія тут ні до чого. Її місія – доставити мене з одного пункту до іншого. А за цілісність вантажу повністю відповідає аеропорт.»

Чула я, що крадіжка з багажу – це далеко не перший випадок у Борисполі. Як казав один герой із фільму, за державу соромно.

Якихось інцидентів, характерних для роботи в міліції, більше не виникало. Скажу: я безпосередньо не бачила, як поводяться фани в інших місцях, але мені вони здалися ввічливими й культурними. Сиджу якось на лавочці біля терміналу у вільну хвилину, і двоє молодих акуратно, просто одягнутих хлопців, як мені здалося, хорватів, англійською мовою запитали, чи можна присісти поруч.

Євро-2012 – це надзвичайно пам’ятна подія в моєму житті. А нашим землякам хотіла б сказати: вчіть англійську мову. Ну чим ми, бориспільці, гірші за європейців?
Як росіяни «розстріляли» свою збірну

На Євро програвали майже всі збірні. У себе на батьківщині за програші їх критикували по-різному. Було, навіть хвалили. От, наприклад, збірну України, незважаючи на те, що вона вилетіла з турніру вже на першій стадії, розхвалювали, мовляв, у двох матчах – зі Швецією і Англією — показали хорошу гру. Хоча, з моєї точки зору, це найгірший варіант, коли не знаєш, радіти чи сумувати. Адже фактично збірна так і залишилась біля розбитого корита. Якби «капітально» програли – все було б вичерпно ясно: треба гнати тренера і причетних до українського футболу функціонерів. Виграли б – тож, як казав, один із великих політиків, «вірною дорогою йдете, товариші». А так – ні те, ні се. І що робити далі?

А от у наших сусідів росіян усе поставлено чітко і зрозуміло. Після вильоту їх збірної з Євро пролунала не критика, а просто словесний «розстріл» своєї команди.

Досить глянути на першу сторінку газети «Московский комсомолец», що вийшла наступного дня після програшу Росії грекам, аби зрозуміти, як у Росії поставилися до своїх футбольних ще донедавна кумирів.
Стадіон нашої смерті

Про те, що на стадіонах Донецька збірна України за всю свою історію не виграла жодного матчу, писали і «Вісті», і сотні інших видань України. Це не та місцевість, де за Україну вболівають душею і тілом. Там, на жаль, панує проросійська орієнтація. Мені вдалось поспілкуватися з людьми, які були під час Євро в Донецьку, і вони розповіли, що донецький люд байдуже ставиться до долі збірної України. Практично ауру підтримки національної команди створювали приїжджі вболівальники. І купити квиток на кожен матч України, навіть у день гри, не було великою проблемою. Щоб не бути голослівним, як у Донецьку постійно не вигравала наша збірна протягом останніх дев’яти років, наводимо результати матчів нашої національної збірної у цьому місті. Отже,

20 серпня 2003 р., стадіон «Шахтар», Україна – Румунія — 0:2

6 вересня 2003 р., стадіон «Шахтар», Україна – Північна Ірландія — 0:0.

Далі всі матчі на стадіоні «Донбас-арена»:

18 листопада 2009 р., Україна – Греція — 0:1

11 серпня 2010 р., Україна – Голландія — 1:1

6 червня 2011 р., Україна – Франція — 1:4

15 червня 2012 р., Україна – Франція — 0:2

19 червня 2012 р., Україна – Англія — 0:1.

Ну що тут скажеш? «Донбас-арена» — це дійсно-таки пекельне місце для збірної України.
Мільйон євро за перемогу на Євро

Футболісти збірної України отримають мільйон євро преміальних за перемогу над Швецією. Про це повідомив Григорій Суркіс, президент футбольної федерації України.

— Раніше ми оцінювали кожен виграш на груповому турнірі Євро у 500 тисяч євро. Але вирішили подвоїти суму, бо перемога над шведами була вольовою, тобто вирвали її після того, як спочатку програвали, — пояснив керівник українського футболу.

За матеріалами i-visti.com

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa