bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Пам’яті жертв голодоморів
22.11.2012

Щоб не помилятися в майбутньому, ми повинні пам’ятати про свої помилки в минулому
Можливість подолати своє примусове безпам’ятство українці отримали лише з розпадом Радянського Союзу та створенням власної держави. Тоді і почали відкриватися факти спільного минулого, які приховувалися владою. Однією з таких трагічних сторінок стала правда про Голодомори.

У XX столітті Україна пережила три Голодомори. Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Головною його причиною історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не припиняла примусове відбирання їжі, не приймала допомогу інших країн. Більше того, кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодуючі райони.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі – на годину, по 17 — щохвилини. Найбільше постраждали тодішня Харківська і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.

Організація Об’єднаних Націй засудила цей злочин проти українців, уникаючи терміну «геноцид». Такі рішення — результат жорсткої позиції Росії, яка представляє себе на світовій політичній арені спадкоємцем Радянського Союзу і відмовляється визнавати Голодомор 1932-1933 років.

2010 року Київський апеляційний суд визнав, що Й. Сталін, В. Молотов, Л. Каганович, П. Постишев, С. Косіор, В. Чубар та М. Хатаєвич – тогочасні керівники СРСР і УРСР, вчинили злочин геноциду — кримінальний злочин, який не має терміну давності. Проте поганськими іменами цих катів і вбивць українського народу ще й досі називаються бориспільські вулиці.

Офіційне відзначення Дня пам’яті жертв Голодоморів було встановлене в Україні 1998 року.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося. За кількістю жертв Бориспільщина була одним із найбільш постраждалих районів України. Тут помирали не лише місцеві жителі, а й тисячі людей, які не дійшли кілька останніх кілометрів до столиці в пошуках хліба.

Нині в Україні встановлено немало пам’ятників жертвам комуністичного Голодомору, а першими на Бориспільщині вшанували пам’ять земляків, убієнних більшовиками, активісти щойно створеної Бориспільської організації Народного руху в 1990 році. Ось як це було. Вшанувати пам’ять тисяч замордованих голодом 1932-33 років земляків для бориспільських рухівців було святим обов’язком, справою честі й совісті. Зібравши чимало спогадів очевидців злочинів комуністичного режиму, вивчивши архівні документи, вони буквально сколихнули Бориспіль, розбудили у тисяч людей приглушену комуністами пам’ять.

Плани Руху щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору змусили заметушитися райкомівських партійних функціонерів. Зрозумівши, що рухівців уже не зупинити, розгублені ідеологічні послідовники більшовицьких катів вирішили спрямувати події у власне ідеологічне русло, мовляв, і ми засуджуємо винуватців Голодомору. Спочатку на переговорах із рухівцями райкомівці почали наполягати, щоб символічну могилу жертвам Голодомору насипати не поруч із могилою Павла Чубинського, як збиралися зробити рухівці, а подалі від людських очей – у нетрях занедбаного Книшового цвинтаря.

Аби не допустити провокації з боку райкомівців, морозної лютневої ночі 1990 року рухівці, розколупавши промерзлу землю, вночі насипали символічну могилу поруч із могилою Чубинського і заздалегідь вдосвіта принесли дубового хреста з викарбуваними словами: «Жертвам комуністичного більшовицького голодомору на Бориспільщині 1932-33 років».

Опівдні наступного дня людські потоки попливли з усіх кінців міста до Книшового цвинтаря. Колона рухівців з хрестом, хоругвами й синьо-жовтими прапорами рухалася тротуаром від центру міста праворуч Київського Шляху. Райкомівська команда з червоними прапорами і зеленою гірляндою, прикрашеною червоними стрічками, — ліворуч. Народ же гуртувався довкола ще не встановленого «рухівського» хреста. Людей зібралося так багато, що території цвинтаря було замало. Сотні їх стояли на тротуарах на Київському Шляху. В руках тримали антикомуністичні гасла і синьо-жовті прапори.

Отець Софроній відправив заупокійну літію за безневинно убієнними. Палали сотні свічок. Багато хто поклав на могилу хлібину чи просто окраєць. Дітям роздавали цукерки. Люди плакали. А купка забутих усіма райкомівців з червоним прапором, потусувавшись кілька хвилин між торішніми бур’янами біля «своєї» могили поблизу гаражів, тишком-нишком зникла.

Через деякий час на місці символічної могили, насипаної Рухом, уже в перші роки незалежності міська влада облаштувала меморіал пам’яті жертв Голодомору.

24 листопада о 16 годині відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання. Після цього по всій Україні відбудеться акція «Запали свічку». У храмах проводитимуться поминальні богослужіння. У Борисполі відбудуться поминальні заходи біля меморіального комплексу на в’їзді до міста і на Книшовому цвинтарі.

За матеріалами i-visti.com

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa