bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Бориспіль : «Нам не хотілося повертатися! Скучили, але ….»
29.11.2012

У вівторок, 27 листопада, о 14:10 в аеропорту «Бориспіль» групу наших дітей, які місяць жили і навчалися в місті Хопкінс штату Міннесота, зустрічав багатолюдний натовп: їхні батьки, рідні, вчителі, журналісти. Були квіти, поцілунки, сльози радості та легкого суму. «Нам не хотілося повертатися додому! Скучили, але ….», – фраза, що так безпосередньо вимовляли кожні дитячі вуста. Видно, що вперше в житті молоді відчули в собі протистояння двох різних величин: щемливих – патріотизму, ностальгії за домівкою, родиною, і більш приземлених – комфорту, впевненості, стабільності, перспективи. Які сторони вже перетнутих кордонів, і почуттєвого, і географічного, виявляться більш значимими кожному з них в уже недалекому майбутньому – покаже час і темпи розвитку України. Після приземлення (у прямому й переносному значенні) брали гору емоції і втома. Під завісу зустрічі в аеропорту було спільне фото групи з американським прапором на передньому плані. Рідний, жовто-синій, кажуть, вони лишили там, за океаном. На згадку і щоб ще повернутися, щоб дружити. Поїздка дала юним перспективним українцям змогу порівнювати і робити висновки. Сьогодні у більшості з них зародилося прагнення зробити свою Батьківщину комфортною для проживання. І вони щиро повірили у можливість цього.

Наша розумниця і красуня Юлія про заокеанське життя

– Це був найяскравіший місяць у моєму житті! Стільки вражень! – красиво посміхаючись майже по-американськи, ледве стримувала щире захоплення учениця гімназії «Перспектива» Юлія Лінкевич, яка разом із 17 іншими міськими дітьми гостювала у Штатах і погодилася поділитися свіжими враженнями з «Вістями». – Ми навчалися у старшій школі, яка настільки величезна, що нам роздавали її план-схему, щоб можна було орієнтуватися і не заблукати. Рік ділиться на 4 семестри, на кожен з яких діти обирають лише 4 предмети для досконалого вивчення. Мені подобається проста побудова їхньої освіти, вона легша і профільна, конкретніша. Нам говорили американські вчителі, що вони поважають більше українську освітню систему через ширший і глибший рівень знань. Говорилося й про те, що з України приїздять достойні спеціалісти, особливо після київських вишів. Хвалили американці наше володіння англійською, були навіть здивовані, що ми так швидко адаптуємося і порозуміємося. Здивувало, що американські школярі велику частину вільного часу присвячують волонтерській роботі. Ми, наприклад, пакували сніданки для дітей з бідних родин. Після таких добрих справ відчуваєш задоволення, що ти допоміг комусь. Дозвілля було насиченим: відвідували театри, музеї, кінотеатри, в одному з яких мене вразив дуже великий екран. Щоб бачити усю картинку на ньому, треба крутити головою, роздивляючись. Таких екранів всього кілька в світі.

Американські діти вміють користуватися свободою, яку їм дають дорослі. Дуже цікаво там проходять уроки. Школяр вільний робити під час занять, що хоче: їсти, ходити по класу, класти ноги на парту, може розвалитися на парті. Це нормально. Вчитель, пояснюючи матеріал, теж вільний у виборі пози, інтонації, жестів, напрямків руху. На уроці анатомії я була вражена, як учитель поставив ногу на стілець, підняв штанину і почав демонструвати, як наочність, кістки, що і було темою матеріалу. Люди там розкуті, не бояться говорити, проявляти ініціативу, але мають велику повагу один до одного. Є вміння вести розмову, дискусію. Переважна більшість вчителів – це чоловіки. У мене лише викладач іспанської була жінка.

Дітей з молодшої і середньої шкіл на навчання возять шкільні автобуси, їх там багато. Більшість старшокласників їздять на власних авто. До речі, марка і вартість автівки для них значення не мають. Це не є предметом обговорення чи якоїсь уваги. Американці не заморочуються, як ми, стосовно одягу: стиль, бренд, мода – до цього їм байдуже. Там не зрозумієш, з бідної чи багатої родини дитина, бо всі одягнені зручно, вкрай просто, навіть недбало. Головне для них – людина, яка вона, що вона говорить. Це полегшує життя.

Знайшла багато нових друзів. Сподобалися американські хлопці-однолітки? Хлопці як хлопці. Є розумні, симпатичні, а є й так собі, як і в нас. Відчували підвищену увагу, ми ж новенькі. Познайомилися там з дітьми з Молдови, Білорусі, Голландії, які так, як ми, приїхали за обміном.

У сім’ї, де я була, теплі родинні стосунки. Ролі між батьками розподілені так, як і у нас. Американці зацікавилися українською кухнею, ми приготували їм на пробу борщ, вареники, млинці. До гречаної каші вони ставляться стримано, практично її не вживають. Ми здружилися, обмінялися подарунками, будемо спілкуватися через Інтернет і їздити в гості. Чи відрізняється їхній спосіб мислення від нашого? Скоріше ні, аніж так. Американці просто спокійніші й дружелюбніші, аніж українці, дуже доброзичливі. Поїздка дала мені розуміння того, що світ великий і дуже різний. Наша країна не гірша, вона інша, хотілося б зробити її кращою. Я хочу навчатися за кордоном, можливо у польському Кракові, зараз вчу польську. Скажіть, а хто не хоче? Ще хочу, щоб українці більше посміхалися і раділи.

Сергій Лінкевич, депутат міськради, один із тих, хто активно реалізовував нову для Борисполя ідею поїздки школярів за обміном між містами побратимами.

«Тепер візит ввічливості»

– Були великі труднощі із відкриттям візи. «Так» чи «ні» – прямої відповіді у Посольстві не давали. Пропонували студентські візи, але частина наших дітей не підпадали під висунуті вимоги, та й витрати у разі погодження передбачалися в рази більші. Приємно, що батьки, міський голова Анатолій Федорчук та його заступник Людмила Пасенко, американська сторона в особі подружжя Фурсманів, яка приймала дітей, об’єднали зусилля для того, щоб дати змогу нашим школярам скористатися шансом побувати в Америці, розширити уявлення про світ. Це вперше в Україні нам вдалося відправити таку велику групу школярів з одного міста до Штатів у рамках програми за обміном. Наші діти проявили себе якнайкраще, не осоромилися. Усі, хто причетний до поїздки, лишилися задоволені. Ми плануємо продовжувати працювати за такою ж схемою, відшліфовуючи досвід. Організуємо візит ввічливості – запросимо американських дітей до Борисполя. У лютому 2013 року Ірина та Річард Фурсмани приїдуть сюди, тоді й буде спільно складено подальший план дій.

За мтеріалами i-visti.com

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa