bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Бориспіль : Іван Приходько: «Моє мистецтво – протест проти нищення української культури»
22.01.2013

Кажуть, у медалі є дві сторони. Одна, лицьова, — красива, парадна. Друга – непоказна. Медаль на честь Івана Приходька (якби така існувала) хоч з якого боку її візьми — це символ розуму, таланту, совісті нашого сучасника.

Про цього народного художника написано десятки статей, знято немало телесюжетів і документальних фільмів. Йому присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості.

Живе Іван у селі Дударкові Бориспільського району. Вважає себе простим селянином. На сільській околиці має невелику дерев’яну хату, якій понад 110 років, садок, грядку. Поруч мальовничий гайок, озерце. Кілька кізочок і з десяток курей. То все його необгороджене обійстя. Та найекзотичнішою твариною в Івановому «зоопарку» є племінний цап на ім’я Іван Іванович. Він знаменитий на всю округу. Майже все козяче поголів’я в Дударкові – це нащадки Івана Івановича.

Приходькова хата – це сіни, кімната з піччю, припічком і запічком. Лавки, стіл, стіни всі в рушниках, іконах. Два бубони. Телевізора нема.

— Та й навіщо він мені? – каже господар. – Лише відволікає від роботи. Та й дивитися по ньому нема чого. Долівка встелена товстим шаром дерев’яних стружок.

— Так треба, — каже. – По-перше, в негоду моє житло – це водночас і художня майстерня, де я не лише малюю, а й витесую дерев’яні ложки, іграшки, коників, птахів… А стружки – чудове покриття, яке ні на які килими не проміняв би. По них можна ходити босоніж. Вони не здіймають пилюки, дають тепло і чудовий смолистий запах живого дерева.

Найдивовижнішим є те, що господар, здебільшого, спить не у хаті, а на горищі, на пахучому сіні.

— Не проміняв би його ні на яку перину, — каже. – Тут блаженствує душа й тіло. Звідси чути, як десь за півкілометра дахом ходить кіт, у далекому гайку тьохкає соловей, прошмигне летюча миша чи сова. Природа і вночі не спить. А п’ятеро моїх котів – такі хитрі й лукаві тварини! Звечора влягаються на теплій печі, а коли вона холоне – всі наввипередки драбиною до мене на горище. Влаштовують таке колективне муркотіння, що відразу засинаєш. А ще пригрів господар трьох нещасних бездомних собачат. Як приб’ється котресь до Іванового необгородженого двору – він нагодує, та й залишаються вони тут.

Зимова негода – найплідніший період у Приходьковій творчості, адже не треба порпатися в городі, можна зосереджуватися тільки на творчій роботі, від якої майже ніякого бізнесу Іван не має, хоча його картини прикрашають музеї та небідні оселі багатьох людей в усьому світі. В його убогій, але багатій народним духом українській хаті побували навіть чиновники з посольств США, Франції, Англії і повезли до своїх амбасад Іванові картини.

Словами їх важко описати, як і, скажімо, схід сонця чи північне сяйво. На тих картинах – фантастичні квіти, червоні коні з жовтими крилами й сурмами. Риби розмовляють, як люди, а корови-годувальниці літають у небі, як птахи…

Коли у країні почали з’являтися перші осередки Народного рху України, Іван Приходько разом із сільським вчителем Володимиром Трикозом стали організаторами дударківського осередку. Іван бачив, як можновладці намагалися дурити селян, малював карикатури на них, розклеював селом, розповсюджував рухівські газети. Особливо дошкуляв художник губителям природи. Їх він називає чорними круками, котрі безтямно вирубують дерева, засипають сажалки на левадах, хапають собі ділянки, мурують триповерхові садиби.

— За всі мої слова, — каже Іван Приходько, — особливо про владу, я несу повну відповідальність і не боюся нікого, бо я говорю правду. Оце не так давно мене обурило те, що церкву в селі збудували не десь на пагорбі, як в інших селах, а в долині на болоті. І на її освячення висадився цілий десант московських попів: вихолощених, зарум’янених, як на картині Рєпіна «Чаювання в Митищах». І всі на дорогущих джипах. Та Бог із ними. Але ж для того, щоб ту нерозумно збудовану церкву було видно, довкола вирубали більше сотні прекрасних дерев.

Коли надходив час чергових виборів, місцева провладна команда розробляла спеціальну програму, як нейтралізувати клятих рухівців Приходька і Трикоза, котрі буквально за руки хапали спійманих на гарячому порушників закону і фальсифікаторів.

Одного разу стався надзвичайно рідкісний навіть для всієї держави випадок. Побачивши, як сільрадівські ділки почали вкидати до виборчих урн бюлетені за «потрібного» кандидата, а потім повезли сфальсифіковані результати до Борисполя у тервиборчком, посеред ночі Приходько схопив свого обдертого велосипеда і кинувся навздогін за машиною. І не відстав. До «фінішу» прибули майже одночасно.

Потім були «розбірки»: перерахунок голосів, встановлення факту підміни урн, офіційне визнання фальсифікації виборів у Дударкові, прокуратура, суд. У результаті голова сільради і його сестра були визнані кримінальними злочинцями і отримали по два роки. Це був перший випадок в Україні, коли справу щодо фальсифікацій було доведено до суду і логічного завершення. Вибори тоді у Дударкові визнали недійсними.

Із сільською владою в Івана особливі стосунки: вона не любить його, він – її. Каже:

— Узявся я не так давно безкоштовно проводити уроки українського народного образотворчого мистецтва у Дударківській школі. Дітки з ентузіазмом почали сприймати науку. А на День села влаштували у школі невеликий стенд-виставку своїх робіт. Аж тут у вестибюль заскочив сільський голова пан Гуральник. Тицьнув пальцем у її бік і сказав при дітях: «Приберіть оцю гадость». Після цього я сказав завучу, вчителям: «Якщо він не вибачиться перед дітьми, яких він образив, то моєї ноги тут більше не буде». Звичайно, ніхто вибачатися не збирався, і я кинув, на мою думку, цю корисну справу.

За багато років творчий доробок художника – близько тисячі картин і малюнків.

Є в Івана заповітна мрія – видати альбом кращих своїх робіт. Уже й макет давно зроблено. Але того благодійника, мецената, який практично втілив би мрію митця в життя, все нема й нема.

Ось такими фарбами розмальоване життя відомого на всю Україну народного художника Івана Приходька.

За матеріалами i-visti.com

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa