bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Бориспіль : «А баба яга проти» як розпалюється вогнище напруги
07.05.2013

Епопея довкола будівництва громадського центру в Борисполі набула продовження і вступила в нову фазу. До цього йшлося. Не отримавши дивідендів од правового вирішення проблеми, гурт депутатів, пов’язаних із різного роду й масштабів бізнесом, взявся до небезпечних провокаційних акцій. Почав влаштовувати біля будмайданчика перешкоди, пригнавши сюди тягач та власні іномарки.

Вони охоче позують перед об’єктивами, звинувачують будівельників у рейдерстві та буцімто злочинному ігноруванні думки громади Борисполя. Чому «буцімто»? Адже інвестор прийняв усі ключові вимоги: розмір зали не менше 10% від усієї будівлі, розміщення зали не вище другого поверху, узгодження фасадів з архітектором міста, вирішення питання з парковкою.

Але на адресу інвестора продовжують лунати наклепи та навіть відверті погрози. На жаль, створенню напруги, схоже, певною мірою посприяв і шановний народний депутат Сергій Міщенко.

Як тільки на місці смітника в бориспільському парку з’явились будівельники, то, як із рогу достатку, посипались усілякі відкриті листи, звернення партійних організацій, депутатських фракцій, окремих депутатів до мера, прокурора, мешканців, земляків… З’явилось відкрите «звернення до мешканців міста» і від народного депутата Сергія Міщенка — однієї з найпомітніших і найвпливовіших фігур у цій далеко не шаховій грі. Не будемо торкатися всіх аргументів, які наводить автор, висловлюючи свою антипатію до будівництва, а торкнемося лиш окремих фрагментів цього звернення народного обранця:

«…Я звертався до міськради з попередженням: будівництво торгівельно-розважального комплексу з сумнівним наповненням, яке ретельно приховують від людей, призведе до високої напруги серед громади міста. …Я вітаю мешканців Борисполя з першою перемогою, але це лише перший виграний бій…

…Більшість мешканців Борисполя, як показують соціологічні дослідження, готові самостійно відстоювати свої права найбільш радикальними методами… Я буду першим серед тих, хто разом з мешканцями Борисполя вийде на протести і стане на захист їхніх законних прав.»

Ось так, шановна громадо, вслід за Міщенком — вперед «на барикади»! За що?

А щодо напруги, то до її створення докладає своїх зусиль і сам нардеп своїми «войовничими» закликами до радикальних методів.

Борці проти будівництва БГЦ, схоже, взяли на озброєння незабутній постулат найближчого соратника Леніна Лейби Троцького: «Для достижения цели все средства хороши». У боротьбі за «достижение цели» частина депутатів і очільників політичних партій і фракцій виводять на лобні місця групи людей під своїми партійними брендами і знаменами. Пліч-о-пліч в одну шеренгу вишикувались відверті сталіністи від компартії і місцеві свободівці, ударівці, бютівці, які декларують боротьбу з теперішнім антинародним режимом і комунізмом.

Чи хтось задумувався, чому на передній план виносять свої знамена очільники їхніх осередків? Бо вони прекрасно розуміють, що в Борисполі саме опозиційні сили переконливо перемогли на недавніх парламентських виборах, залишивши правлячих регіоналів у місці, що нижче спини. От і спекулюють на симпатіях виборців місцеві партійні лідери, котрі за всім цим приховують власні інтереси, а не народні і навіть не загальнопартійні.

ДЕ СОБАКА ЗАКОПАНИЙ?

Ми нині опинилися в такому просторі, де ще не діють народжені світовою практикою закони чесного ведення бізнесу, дотримання законодавства, моралі писаної і неписаної.

Конкуренція притаманна будь-якому бізнесу. А чи не є це однією з головних складових усього скандального конфлікту? Пригадайте, які торгові об’єкти Борисполя ви найчастіше відвідуєте, де найбільше шелестите вмістом своїх гаманців. От і подумайте, де «собака закопаний».

І партійні знамена тут ні до чого. Вочевидь, якби Кличко або Яценюк достеменно знали про справжній стан справ і діяльність лідерів низових осередків, то вони — цілком можливо — й осмикнули б бориспільських однопартійців од подальшої дискредитації опозиційних сил.

З ЧОГО БУДУЄТЬСЯ ФОРТЕЦЯ БРЕХНІ

У пошуках компромату на забудовників опоненти вишукують будь-яку зачіпку. От, наприклад, спиляв комунгосп сухе дерево — і тут же було запущено «качку», мовляв, рейдери почали масове вирубування парку.

Якось звіт про одне із засідань комісії щодо будівництва в парковій зоні написав у місцевій газеті «представник громадськості». Дописувач узяв на себе сміливість назвати аргументи, котрі викладались представниками БГЦ, байками.

Далі він ілюструє свою інформацію фотографією з будмайданчика з підписом «Спорудження не припинялося», хоча жодної людини в кадрі немає. Чим слухав чоловік — невідомо. Адже представник забудовника чітко й голосно сказав, що коли велось будівництво, то там працювали 180 робітників, а після постанови сесії про призупинення на майданчику залишилось усього 18, котрі займалися роботами з тимчасового консервування будівництва.

Ось так, із дрібненьких цеглинок-дезінформацій і будується велика фортеця брехні проти будівництва БГЦ.

НАЛЯКАЛИ ЇЖАКА ГОЛИМ ЗАДОМ

Активісти-«антиБеГеЦисти» вирішили, що для блокування новобудови тільки тягачів замало. Тож потрібна ще й жива сила. А оскільки бажаючих бориспільців грудьми стати на захист інтересів самозванців, які оголосили себе представниками громади, не набереться й кількох десятків, ті пообіцяли влаштувати на місці блокування «ярмарок виїзної торгівлі». От тільки є одна суттєва незручність — плацдарм для базару занадто вузький: від паркану до проїжджої частини вулиці Київський Шлях усього кілька метрів.

Та невелика біда. Можна облаштуватись якось на тротуарі з флангів. Але й тут нема де розвернутись. З одного боку — автобусна зупинка, а з іншого — меморіал Слави. Та що їм, «нащадкам великої Перемоги» (якими вони себе вважають), кілька годин потоптатися по братських могилах, попаплюжити пам’ять загиблих.

Найгаласливіші «опозиціонери» здоровому глузду кричать, що не допустять у місто інвестиції від кіпрської компанії. Натомість виказують симпатію представникам більш екзотичних національностей, запрошуючи їх до участі в ярмарку торгувати сумнівної якості товарами. Авторам тих голосних зауважень варто знати, що у 2012 році саме Кіпр забезпечив 95% інвестицій в Україну.

Ще один важливий аспект цієї авантюрної затії. Якщо планується масовий захід, то де, вибачайте… Найближчий громадський туалет знаходиться за півкілометра, десь на базарі. Тож хочеться чи ні, а доведеться організаторам «виїзної» торгівлі встановлювати мобільні сортири. І знову ж — де? Ото вже в десятку потрапив один дотепний бориспілець, написавши у своєму інтернет-коментарі про акцію «антиБеГеЦистів»: «Налякали їжака голим задом».

А минулої п’ятниці увечері так звані «польові командири» пригнали під бетонний паркан справжнього армійського бронетранспортера. Є в Києві один такий, давно списаний на металобрухт, який наймають деякі політики, щоб на ньому з войовничим виглядом під’їхати у потрібне місце.

На борту цієї грізної бронемашини останній напис «За Поліщука» замалювали. А один із «польових командирів» у червоному картузі закликав одиноких перехожих сфотографуватися «на фоні», а то й залізти на його дах. Не кожен же день у центрі мирного міста можна побачити справжню бойову машину мотопіхоти. А там, дивись, і танк із дулом підженуть.

НАРОДНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ ІВАН ПРИХОДЬКО…

— Я начебто не міський житель, але новинами міста цікавлюсь, часто буваю тут, адже я є представником культурно-мистецької сфери життя, а для мистецтва, особливо малярського, немає кордонів, і твори майстрів пензля потрібно бачити лише наживо. Тому як тільки дізнаюся, що в Борисполі чи Києві відкрилася якась виставка, вернісаж — мерщій туди. Мені приємно, коли й на моїх персональних виставках у райцентрах Київщини і особливо в столиці велелюдно. На жаль, у Борисполі, незважаючи на героїчні потуги працівників культури, а ще точніше, історичного музею, таких містких залів немає. А та кімната, що в музеї, невеличка і може вмістити лише мізерну частку творчого доробку наших митців, яких у місті й районі ой як багато. До того ж, музей знаходиться у малолюдному місці.

Аж ось з’явилася надія, що знайшлись інвестори, котрі взялися збудувати багатофункціональний громадський центр і передати місту місткий універсальний зал у комплексі з іншими приміщеннями для культмасових потреб. Тож усе залежатиме від того, як його використають нові господарі.

Поки що я живу рожевою мрією про це. В тому закладі завжди буде велелюдно. Водночас і виставковий зал не пустуватиме. Але з’явився привід для хвилювання — мою надію хочуть вбити якісь особи, далекі від культури й мистецтва, котрі намагаються зірвати благі наміри. Вони ніколи не робили і не зроблять чогось корисного для духовності людей. Їх цікавлять лише бізнес, земля, бензозаправки, базари…

Я вірю, що митці Борисполя скажуть своє слово й підтримають будівництво. Закликаю вас до цього, шановні мої друзі.

КАСТРУЛІ ОКРЕМО, КАРТОПЛЯ ОКРЕМО

— Мій робочий день проходить, так би мовити, в суцільному інформаційному просторі, — говорить бориспільський кіоскер Галина Ігорівна. — Довкола мене газети, журнали. Встигаю щодня переглянути найцікавіші публікації. Газету «Вісті» розпочинаю читати з новин довкола будівництва БГЦ. Зробила певні висновки. Сформувалась і власна позиція. Якщо хтось говорить «за» чи «проти» — повинен свою думку аргументувати.

Я обома руками за будівництво нового центру. Щодня ходжу на роботу повз той паркан уже багато років. Враження гнітюче. Якось влаштувала своїм сватам, які приїхали з далекого міста, екскурсію Борисполем. Усе їм подобалось, а як дійшли до паркану, вони переглянулись: «А це що за гадючник?»

Коли розпочалось будівництво — зраділа, що скоро з’явиться нова потрібна споруда. Ніколи не подумала б, що знайдуться люди, котрі хочуть, щоб усе залишилося по-старому. Архітектуру вони розуміють по-своєму, волають на всі боки, що будується «сарай». Сіро-бетонний, обгаджений паркан — ось їхня «архітектура».

З особливою категоричністю «протестанти» вимагають, щоб у маркеті не було продуктової групи товарів, і чомусь мовчать, що всі шість магазинів, барів, ресторанів, забігайлівок, розташованих на території парку, ледь не цілодобово торгують і пивом, і міцним питвом, і всілякою гастрономічною «закуссю». А якщо вони проти ресторанів швидкого харчування чи дитячого кафе, то хто не хоче — хай туди не йде.

Нині всі великі торгові заклади для зручності покупців так організовують свою діяльність, щоб людина в одному місці водночас могла купити щось як із промислових, так і з продовольчих товарів. А що виходить у даному випадку? Каструля окремо, картопля окремо. На базарі. За півкілометра. Отож і не хочуть власники продмагів втратити покупців і, звичайно, прибуток. Тому й нацьковують окремих суб’єктів на майбутніх конкурентів. Отож ніякої політики, ніякої боротьби за культуру в скандалі довкола будівництва нема. Є лише бізнесові інтереси.

Але це ще не все. Хай не розписуються «активісти» за громаду, місто. Скільки я знаю людей — то майже всі вони або за існуюче будівництво, або просто не проти нього. І ніхто з них не збирається, навіть думки не має протестувати проти нього вкупі з тими «активістами».

ВОНИ «ЗНАЮТЬ», ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ

Виступаючи проти будівництва БГЦ, його опоненти добре усвідомлюють, що ні на клуб, ні на палац культури грошей нема і ніхто їх не дасть: ні добрий дядя-олігарх, ні Верховна Рада, ні обласна влада. Залишилось одне — видоїти їх із бориспільської громади, глибоко запустивши руку до міської казни. Один із апологетів цієї теорії — депутат облради, член фракції Партії регіонів Чередніченко так і сказав на сесії міськради: «За приблизними підрахунками, потрібно 60-70 мільйонів гривень. Це не настільки великі гроші на рівні держави. Їх можна знайти.»

Отож, спробуємо пошукати. От уявімо таке. Бориспільці щиро відгукнулись на пропозицію депутата, і батьки малюків, які потерпають від складних умов свого перебування у дитсадках, написали заяви: «Просимо 5 мільйонів, виділених на їх капремонт, спрямувати на будівництво будинку культури. Нічого страшного не станеться. Дітки переживуть якось. Скоро в школу…» А директори ЗОШ теж скажуть: «Вчитись ніколи не пізно. Головне зараз — пустити гроші на великий і світлий палац культури з величезною сценою.» Головлікар: «Жертвуємо трьома мільйонами своїх гривень на будинок культури. Мертвим все одно, в якому морзі лежати.» Водії, шляховики: «Обійдемось і без 20 мільйонів, виділених на засипку ям. Наші машини витримають наші дороги. Головне, щоб колеса не подорожчали». Мешканці напівтемних вулиць: «Нам не шкода на клуб три мільйони, лише ліхтарики безкоштовно роздали б». А комунгоспівці й собі: «Та жили в смітті й проживемо далі! А новий клуб ми підмітатимемо й безкоштовно».

Щоправда, від колективу працівників водоканалізаційного господарства апологети будівництва палацу культури точно не діждуться внеску. Начальник категорично сказав кореспондентові: «Наші 11 мільйонів, без яких служба, а з нею місто просто загинуть, ми ні на які клуби не віддамо».

Та Бог з ними, тими «скупими». І без них із бориспільського миру по нитці — дивись, може, потрібна сума на муніципальний громадський культзаклад назбирається. Тим більше, що за словами Чередніченка, це не настільки великі гроші. На щастя, є й бабусі, котрі останні свої 5 тисяч, заховані від діда, віддадуть на клуб.

Хоч скільки б наводилося аргументів щодо доцільності й переваг будівництва нового багатофункціонального громадського центру — його супротивники не хочуть йняти здоровому глузду. Все їм не так. Як у героїні мультфільму «А баба Яга проти».
 

 

Вісті Лівобережжя

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa