bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Головна Міські новини Міські оголошення Робота в місті Міський форум Фотогалерея
          Знайомство з містом
Про місто
Історія міста
Герб та прапор
Визначні дати
Міста-партнери
          Міська громада
Політичні партії
Громадські організації
Релігійні громади
Видатні земляки
Мас-медіа
          Гуманітарна сфера
Освіта та навчання
Охорона здоров’я
Культура та дозвілля
Історичні пам’ятки
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація Міський голова
Соціальний захист
Комунальні служби
Правоохоронні установи
Працевлаштування

Економіка міста
Стан економіки
Міський бюджет
План соціально-
економічного розвитку

Інвестиційний паспорт міста
Підприємства міста

Підприємництво Прийняті рішення
Інформація для підприємців

Загрузка...


Загружаем курс доллара от minfin.com.ua…

Бориспіль : Іван Білоцький: «Від мене відвернулися за перший вірш...»
06.12.2013

Про голодомор 30-х років наш земляк, житель села Вишеньки Іван Білоцький знає з розповіді батьків, а от голод 1947-48 років пережив сам. Тоді йому було лише п’ять, але він і зараз пам’ятає нестихаюче відчуття голоду...

Найбільшою трагедією родини Івана, за розповіддю матері, стала смерть її батька Петра. У 30-х роках з хати забрали все їстівне. Та коли з’ясувалося, що дід приховав трохи квасолі, його сильно штурхнули. Чоловік ударився головою і помер. Могил своїх предків Іван Миколайович не знає, адже померлих голодною смертю вивозили за село і просто скидали в глибокі траншеї, засипаючи. Ніхто не займався перепохованням рештків мільйонів людей по всій країні. Дідусь Іван каже, що зараз, у поважному віці, дуже хочеться схилити голову на хрест свого роду... Однак це неможливо.
Голодомор був табу 
Пенсіонер згадує, що його батько саме служив тоді на Далекому Сході і геть нічого не знав про трагедію на рідній землі. Вже повертаючись зі служби у війську, він бачив уздовж залізничних колій величезні купи зерна. Підступати до них не дозволялося на жодній станції. У Києві із усіх, хто їхав у потязі, взяли підписку, що ті не розголошуватимуть побачене. Іван Миколайович каже, що ця тема в їхній сім’ї була закритою багато років, аж до здобуття Україною незалежності... Він же значно раніше зважився розповісти про цей біль. Навчаючись у школі, написав і продекламував вірш на цю тему. Однак, як згадує Іван Білоцький, він тоді добряче отримав від директора. Дісталося на роботі і батькові. 
Випадкове «Сяйво» 
Рік тому вийшла перша збірка Івана Білоцького. А її поява — це дивовижна історія. Він випадково побачив збірку на книжкових полицях видавництва «Сяйво»... З’ясувалося, що колишній директор радгоспу Сергій Мотрич, де до виходу на пенсію працював Іван Миколайович, свого часу взяв у нього рукописи і обіцяв посприяти з їхнім друком. Однак, коли життя того чоловіка раптово обірвалося, зникла і будь-яка інформація про ті набутки поета. 
— Тепер мене більше цікавлять політичні теми, — говорить Іван Білоцький. — Намагаюся зрозуміти і відтворити весь той хаос, що зараз відбувається. 
Світоч минулого і сьогодення
Кохана дружина Катерина Панасівна є найголовнішим його творчим критиком за 48 років спільного життя. Вона і зараз активно допомагає. У Івана Миколайовича вже дуже поганий зір. Нерідко і збільшувальне скло не допомагає, а тому диктує дружині, аби та записувала. Каже, що вона поділяє його любов до слова. 
Прочитають у Канаді
Кілька місяців тому вишеньківець дізнався, що діаспора у Канаді готує до видання збірку поезій з рідної землі, куди увійшли і його вірші. — Я дуже проста людина, — говорить Іван Миколайович, — у мене лише п’ять класів освіти. Життєвий досвід здобувався на цілині, куди я потрапив вже у 60-их. Після цього об’їздив практично всю тодішню країну, багато бачив, як живуть інші люди. А по-справжньому пізнав життя, коли почав працювати у сільському господарстві, з’явилася сім’я і діти. Тоді зрозумів, що саме родина в житті найголовніше. Сьогодні біля нас живе лише один син, другий син і донька — далеко. Я насправді дуже багата людина — у мене є шестеро онуків! Найменша серед них Даринка цьогоріч вже у другий клас пішла. Про неї моя найтепліша поезія...

Вісті

 

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Сервіс та відпочинок Фінансові установи
Транспорт та зв’язок
Сфера послуг
Громадське харчування
Туризм
Торгівля
Спорт
Театри/Кінотеатри

Українські міста в Iнтернеті
Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів. Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa